Кировоградская Правда

Отож, ми встановили дерево родоводу Усів від його засновника Семена, коли ще воно тільки проростало одинокими гілками, і дослідили до другої половини XVIII століття, коли це дерево розрослося міцним корінням і могутнім віттям. Останніми представниками роду, які нас найбільше цікавлять, були брати Грицько (двоє), Сидір та Пилип. Всі вони були козаками Кременчуцької сотні Миргородського полку. У 1743 році брати переселилися з Лівобережжя у село Белецківку. А вже 1745 року у документах, що зберігаються у московських архівах, знаходимо запис: „При речке Ингульце хутор казаков Грицка, Сидора, Пилипа и Гриця Усиков об одной избе с сенокосными лугами». Інший документ конкретизує ці дані: «Над речкой Малым Ингульцом деревня Усиковка».

Архіви зберегли списки перших поселенців хутора, а пізніше слободи. Серед них знаходимо прізвища Грицька Куцовола з братом Костею, Федора Годка, Василя Шкандиби, Данила Бабенка, Грицька Куценка з сином Феськом і братом Хомою. Показові такі прізвища: Семен Перевертайло, Степан Репенко, Яків Головко, Демко Шиш, Павло Ткач. За переписом 1752 року у слободі налічувалася 541 хата, у них проживала 581 сім’я козаків, посполитих, підсусідків.

Таким чином робимо висновок: 1745 року у верхів’ї Інгульця було засновано поселення Усівка (Усиківка). Це був хутір братів Усів. Поступово він розрісся у слободу, потім у досить велике село. Під час існування нової Сербії українське село стало місцем дислокації гарнізону 11-ї роти сербського Пандурського полку і перейменоване на Усиківський шанець, а потім на Бечею. 1784 року поселення перетворене на повітове місто і назване Олександрійськом (на честь внука російської імператриці Катерини II, майбутнього імператора Олександра I). З 1806 року носить сучасну назву – Олександрія. Подальша історія міста гірників добре відома.

Наступного року одному з найдавніших міст нашої області козацькій Олександрії виповниться 265 років. Зовсім непогано було б до ювілею повернути гірняцькому місту красиву і романтичну історичну першоназву – Усівка. А ще – встановити пам’ятник на центральній площі міста. Привід теж більш, ніж очевидний: 30 березня 2011 року минає 430 років від дня створення реєстрового козацького війська, одним із керівників якого був родоначальник знаменитої династії в історії українського козацтва Семен Усик – далекий пращур засновника Олександрії Грицька Уса. Розробити і виготовити монумент із задоволенням візьметься кіровоградський скульптор Віктор Френчко.

Юрій Матівос, краєзнавець, "Кіровоградська правда"