Кировоградская Правда

Отож, Семен Ус, нащадок невідомого нам „уходника”, який зі своїми товаришами став засновником українського козацтва, першим залишив письмовий слід в історії славного минулого України. Після нього родословна Усів знову втрачає кілька спадкових ланок – сторінок сімейної біографії. А через століття на історичній арені з’являється наступний представник давнього козацького роду – Василь Ус. Він потрапляє у вир значних суспільних потрясінь.

...18 липня 1666 року. На Лівобережжі спалахнуло антифеодальне повстання Переяславського полку, як масовий вияв незадоволення козацької голоти проти гніту і утисків царських воєвод і проросійської політики гетьмана Івана Брюховецького. Центром виступу стала слобідка Богушківка, де перебували Переяславська та Бориспільська сотні полку. Участь у повстанні взяли п’ятсот козаків. Повстанці вбили переяславського полковника Єрмоленка і на козацькій раді обрали нову полкову старшину на чолі з Василем Усом. Про розмах повстання свідчить хоча б той факт, що Брюховецький кинув на його придушення шість полків, а царський уряд послав їм на допомогу дві тисячі російських вояків піхоти та триста кіннотників-калмиків.

Ясна річ, проти такої переважаючої армади повстанці встояти не могли. Василь Ус із своїм загоном, рятуючись від переслідувань, перебрався у південні краї Росії і, зібравши місцеву голоту (голытьбу), продовжував боротьбу. Повстанці захопили Вороніж, Тулу, всюди громлячи поміщиків і воєвод. Зустрівши опір військових, Ус повів свій загін на Дон: там збирав сили для козацько-селянської війни Степан Разін. Козаки Уса влилися до лав повстанців, керівник загону запорожців став правою рукою Разіна.

Повстання Разіна добре відоме в історії, а ім’я отамана Уса нерозривно пов’язано з гучними перемогами разінців. Під час взяття Царицина Разін командував кіннотою і піхотою, а очолити річковий флот доручив Усу – керівник повстання добре знав: українські козаки розуміються на морських справах.

Прагнучи забезпечити собі надійні тили, Разін вирішив захопити Астрахань. Штурм міста розпочався у ніч з 23 на 24 червня 1670 року. Завдяки вміло розробленому маневру, флотилія Уса вдарила з протилежного боку фортеці, яку захищало військо царя. Усівці знищили корабель „Орел” і захопили 22 гармати. Місцевого воєводу повстанці стратили, натомість у місті було запроваджено козацьке самоврядування на чолі з Василем Усом. Помічником його було обрано козака із загону отамана запорожця Федора Шолудяка.

На жаль, Василь Ус тяжко захворів на малярію і невдовзі помер. Його замінив на посаді отамана Федір Шолудяк. Та недовго повстанці утримували Астрахань: у кінці літа царські війська захопили місто. Козацького ватажка московіти стратили страшною смертю, а трохи пізніше було втоплено у крові повстання відчайдушного отамана Степана Разіна.